Критерії навчальних досягнень учнів під час проведення уроків

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
Рівні
навчальних
досягнень
Бали
Критерії навчальних досягнень учнів
 
І. Початковий
1
Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти
2
Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів;вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так–ні»); має загальне уявлення    про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)
3
Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію,постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній
4
Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох -шести простих речень) частину навчального матеріалу            теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об’єкт
 
5
Учень може відтворити основний зміст навчальної теми,       
відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі 
ознаки  історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може            показати на історичній карті основні місця подій
 
6
Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в підручнику)
ІІІ.      Достатній
7
Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі  ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми  з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує            наведені в підручнику документи як джерело знань
 
8
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання  за аналогією, дає загалом правильнее визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису та наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом
 
9
Учень вільно оперує            навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими   з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ,  визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки;встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання
ІV.      Високий
10
Учень впевнено оперує одержаними знаннями й застосовує їх для розв’язання нових навчальних           проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища  і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії
 
11
Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження й переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію,        співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні          навички роботи з історичною картою
 
12
Учень у повному обсязі  опанував            програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета.
Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного оцінювання. Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних
досягнень учнів є:
• усне (опитування, співбесіди тощо);
• письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо);
• комп’ютерне тестування.
Можливе також поєднання цих форм.
Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.
На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо), з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань, терміном і формою проведення тематичного оцінювання; запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2 -х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.
Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).
Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.
Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).